Тебе,Спаситель мой пою хвалу-
Скажу:-в Великий День не утаю любовь,
Дарившую покой душе моей.
И пусть воспета будет песнь хвалы;
В земле Иудиной сказал Господь,
И я принял и -не отверг глаголы вечности в дух мой.
Теперь в земле,царившей в мире и любви
Творец всего Отцом желает стать твоим.
Открой врата,не медли, поспеши! -
Пока еще есть день СЕГОДНЯ.
К тебе войдет слуга,хранящий Истину внутри.
C тобой желая разделить свой совершенный мир.
Устал ты видеть ложь и слушать клевету?
Устал от страха перед болями и смертью?
Пойми, ведь смерть есть только переход
Из временного в ВЕЧНОСТЬ...
О,слово "Вечность!" - ведь тайна вечности живет внутри тебя.
А ты не слышишь голос Бытия в тебе?!
Да, голос Вечности -он тих,
Готовый ждать до времени конца,
Пока ждет Бог, пойми...
И память голоса гласит внутри:
"Я - ГОЛОС СОВЕСТИ ТВОЕЙ,
Сейчас, пока ты на земле - ты господин.
Решение и право выбора в твоих руках.
Известно ли тебе, что память совести вечна?"
Сказал Христос:"Не Я тебя судить ТАМ буду.
Судить себя ты будешь сам".
Душа, не знавшая Христа - мертва.
Воскресни на земле - живи вовек, душа!
Душа, довольно слушать ложь,
Пришел час обнажить свой меч, сказав себе:
"Довольно лжи, довольно самооправдания".
Христос, Единственный способен оправдать тебя,
Когда осудишь сам себя.
Возмездие за грех, есть смерть,
А это - бесконечность в пламени огня
Для мертвых, во грехах.
Дар жизни вечной обретешь с Христом.
Оставит страх тебя,
Не будешь ты бояться перехода в Вечность.
Ты скажешь Богу:"мой Господь!
Единственный мой Царь,Спаситель мой!
Я в поклонении прибегну к милости Твоей,
Тебе здесь на земле воздам хвалу отныне и вовек
Аминь
Комментарий автора: Цель -донести людям значение достойного плода покаяния, через принятие Тех,кого посылает Господь прежде всего к тем, кто погибает из среды считающих себя верующими а потом к людям мира сего.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моей крёстной. - ИННА РАДУЖНАЯ Моей любимой, дорогой крёстной - Ольге Викторовне Козловой. Без неё очень скучаю. Она с семьёй в Киеве, я тут - недалеко от Голгофы... Её мне не хватает. Иногда чувствую, что одну душу поделили на две - одну часть дали ей, другую мне. Благослови её Господь! А так же её сыновей, ставшими для меня братьями.
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
